Представники Розрахункового центру взяли участь у Odessa Financial Forum

02-10-2015

Представники Розрахункового центру взяли участь у Odessa Financial Forum, що відбувся 24 – 25 вересня 2015 року у м.Одеса.

Форум зібрав учасників фінансового ринку країни, а також велику кількість міжнародних експертів.

Організували захід Асоціація «Українські фондові торговці» (АУФТ) у партнерстві з American Chamber of Commerce in Ukraine та компанією ICU, за підтримки Одеської обласної державної адміністрації.

Під час даного заходу учасники детально обговорили шляхи залучення інвестицій на державному та регіональному рівнях, а також подальші кроки з реформування вітчизняного фінансового сектору.

Виходячи із виступів та обговорень, безсумнівним є те, що необхідною умовою для залучення інвестицій є створення оптимальної моделі інфраструктури фінансового ринку.

Тож під час панельного обговорення інфраструктурної реформи ринку капіталів в Україні, доповідачі висловили свої думки і бачення подальшої побудови та розвитку інфраструктури фондового ринку України.

Зокрема, під час свого виступу в.о. голови Правління Розрахункового центру Юрій Шаповал вказав на головні існуючі проблеми вітчизняної моделі інфраструктури фондового ринку та висловив власне бачення їх вирішення, враховуючи міжнародний досвід.

«Якщо формально поглянути на картину інфраструктури, – зазначив Юрій Шаповал, – то може скластися враження, що у нас все добре – у нас є біржі, є Центральний контрагент, є Центральний депозитарій, є система грошових розрахунків, яка контролюється Національним банком. Але той результат, який ми отримуємо, дещо інший, від того, на який ми очікували». Однією з проблем, за припущенням Юрія Шаповала є те, що не було здійснено аналізу економічної та бізнес-моделі, що лежить в основі функціонування ринків. Він звернув увагу аудиторії на бізнес-моделі таких метрів, як London Stock Exchange та Deutsche Boerse, де добре прослідковуються процеси технологічного та корпоративного сполучення таких інфраструктурних елементів як біржа – центральний контрагент – депозитарій.

«На сьогодні London Stock Exchange є власником контрольного пакету  London Clearing House, який, у свою чергу, перебуває у певних корпоративних взаємовідносинах із розрахунковою структурою Euroclear. У той же час Deutsche Boerse є власником клірингової організації Eurex Clearing, що виступає центральним контрагентом і також володіє розрахунковою інфраструктурою Clearstream. Один із останніх інфраструктурних проектів, який був реалізований консультантами NASDAQ у Туреччині також заснований на такому підході – фондова біржа Borsa Istanbul є власником контрольного пакету акцій клірингової організації Takasbank, яка одночасно виконує функції грошових розрахунків», – підкреслив Юрій Шаповал.

Стосовно грошових розрахунків, в.о. голови Правління Розрахункового центру навів приклад двох базових моделей: перша – це модель розрахунків через обслуговуючий банк. Представником даної технології є система Euroclear. Друга – система розрахунків через так званий механізм T2S, який минулого року був запущений у Європі і спирається на механізми грошових розрахунків через кореспондентські рахунки банків, відкритих у центральних банках країн Євросоюзу.

Повертаючись до українських реалій, Юрій Шаповал звернув увагу аудиторії, що в Україні наразі існує 10 фондових бірж, які ніяким чином (корпоративним) не сполучені ні з розрахунковою інфраструктурою, ні з центральним контрагентом – Розрахунковим центром, який на сьогодні в основному належить Національному банку України та групі державних банків. На його думку, така структура корпоративних взаємовідносин накладає певний відбиток і на технологічну взаємодію цих елементів ринкової інфраструктури.

В умовах сьогоднішнього ринку з урахуванням задачі щодо скорочення витрат учасників ринку на інфраструктуру, на думку Юрія Шаповала, оптимальним кроком буде повернення інфраструктури до стану 2012 року, об’єднання Розрахункового центру і центрального депозитарію із обов’язковим наданням можливості біржам побудувати свої центральні контрагенти, запустити систему клірингу і забезпечити належну конкуренцію біржових технологій. «Тільки так, мабуть, ми зможемо прийти до централізації біржової торгівлі і подальшої побудови оптимальної моделі інфраструктури ринку», – резюмував Юрій Шаповал.

29.09.2015