logo.png

Суд остаточно вирішив долю повторного присвоєння кодів ISIN. Крапка!

01-04-2010

29.03.2010 року Вищій господарський суд України поставив крапку у низці судових позовів, які ініціював ВАТ «Національний депозитарій України» (НДУ) проти ВАТ «Всеукраїнській депозитарій цінних паперів» (ВДЦП) за допомогою яких намагався примусити ВДЦП повторно отримати міжнародний ідентифікаційний код (код ISIN) для другого випуску акцій. Попередні рішення Господарського суду міста Києва (НДУ подав позов) та Київського апеляційного господарського суду (НДУ подав апеляційну скаргу) на користь ВДЦП не задовольнили НДУ, тому НДУ звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду. Розглянувши касаційну скаргу Вищий господарський суд України постановив касаційну скаргу ВАТ «Національний депозитарій України» ЗАЛИШИТИ БЕЗ ЗАДОВОЛЕННЯ.

Ця ганебна історія почалася у червні 2009 року, коли НДУ подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву, яка містила, зокрема, вимогу до ВДЦП отримати код ISIN для другого випуску акцій. Головним аргументом подання НДУ позову до суду, викладеним у позовній заяві, було припущення ймовірності виникнення негативних наслідків для НДУ як акціонера ВДЦП у разі неотримання останнім коду ISIN для додаткового випуску. Такі негативні наслідки, за припущеннями НДУ, мали бути пов’язані з можливою відмовою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) у реєстрації звіту ВДЦП про результати розміщення акцій. Крім того, НДУ припускав у позовній заяві можливість визнання договору купівлі-продажу акцій між ВДЦП та НДУ недійсним.

Справа у тому, що у квітні 2009 року, загальними зборами акціонерів ВДЦП було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ВДЦП за рахунок додаткових внесків акціонерів та про закрите (приватне) розміщення акцій, що випускаються додатково. Згідно рішення загальних зборів ВДЦП, до розміщення було запропоновано 73100 простих іменних акцій у бездокументарній формі, номінальна вартість однієї акції 1000 грн. Розміщення відбувалося у два етапи. Протягом першого етапу розміщення акцій, який проходив з 10 по 25 червня 2009 року, акціонери реалізовували своє переважне право на придбання акцій. Протягом другого етапу, що проходив з 26 червня по 7 липня 2009 року, проводилось розміщення серед акціонерів ВДЦП, а також серед інших інвесторів, до переліку яких також було включено НДУ.

Раніше, у 2008 році, ВДЦП випустив 80 000 (вісімдесят тисяч) штук простих іменних акцій, номінальна вартість однієї акції 1 000 (одна тисяча) гривень у бездокументарній формі існування. Випуск акцій було зареєстровано ДКЦПФР 26.02.2008р., про що видане свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №71/1/08. ВДЦП одержав для випуску вказаних акцій міжнародний ідентифікаційний номер ISIN UA 4000046577.

25.09.2009 року Господарський суд міста Києва розглянув позов НДУ. Суд визначив, що відповідно до пункту 21 розділу І Положення про порядок реєстрації випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2007р. №942, у разі здійснення випуску акцій, що надають їх власникам права однакові з правами за раніше випущеними акціями, реєструвальний орган видає свідоцтво про реєстрацію випуску акцій з урахуванням попередніх випусків та анулює тимчасові свідоцтва про реєстрацію випуску акцій і свідоцтва про реєстрацію попередніх випусків
акцій, що здійснені в такій формі існування. Тобто додаткові акції, рішення про розміщення яких було прийнято загальними зборами акціонерів ВДЦП 24.02.2009р., мають характеристики, ідентичні характеристикам акцій, які були випущені ВДЦП у 2008 році. Тобто ВДЦП не потрібно повторно отримувати міжнародний ідентифікаційний номер ISIN для другої емісії.

Необхідно зазначити, що цей позов до суду був одним з шести судових позовів, які НДУ подав до ВДЦП, до Державної комісії з цінних паперів (ДКЦПФР) та до Національного банку України (НБУ), які мали лише одну реальну мету – не допустити об’єднання ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» і ВАТ «ВДЦП», та появи нового потужного об’єднаного депозитарію.

Тому зрозуміло, що НДУ не погодився з таким ходом подій та оскаржив рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку, подавши скаргу до Київського апеляційного господарського суду. НДУ наполягав, що суд помилився щодо того, що «чинним законодавством не передбачено обов’язку ВДЦП одержувати міжнародний ідентифікаційний номер для 73100 штук простих іменних акцій, які випускаються додатково і рішення про розміщення яких було прийнято загальними зборами ВДЦП 24.04.2009р.».

03.12.2009р. Київський апеляційний господарський суд, розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу НДУ, постановив залишити апеляційну скаргу НДУ без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2009 р. без змін. Тобто підтвердив повну необґрунтованість вимог НДУ щодо повторного отримання кодів ISIN Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів.

Але нагадаємо, що головною метою НДУ було не встановлення справедливості, яку й без НДУ встановили суди двох інстанцій. Головною метою НДУ було заважати об’єднанню МФС та ВДЦП. А потім, коли об’єднання стало безперечним фактом, НДУ взяв за мету заплямування репутації ВДЦП. Підґрунтя такого завзятого бажання нашкодити ВДЦП доволі банальне. Це просто намагання отримати частину клієнтів ВДЦП. Тому рішення судів двох інстанцій не охолодили запал НДУ. Саме тому з’явилася касаційна скарга, яку НДУ подав до Вищого господарського суду України.

Але справедливість знову ж таки перемогла. 29.03.2010 року, розглянувши касаційну скаргу НДУ щодо скасування рішення Господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України постановив касаційну скаргу ВАТ «Національний депозитарій України» залишити без задоволення. Таким чином було остаточно поставлено крапку на безпідставних вимогах НДУ щодо повторного отримання Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів коду ISIN для другого випуску акцій.

Всеукраїнський депозитарій цінних паперів висловлює повне задоволення вищезазначеними справедливими рішеннями судів усіх інстанцій. У тож же час, ВДЦП змушений констатувати, що НДУ, який, до речі, постійно заявляє про своє прагнення до конструктивного співробітництва з ВДЦП, насправді веде проти нього нескінченну залаштункову війну. Доказами цього є нескінченний потік неправдивої інформації щодо ВДЦП, що постійно з’являється на сайті НДУ.

Зараз, коли Вищий господарський суд України знову підтвердив, що ВДЦП діє суворо у рамках діючого законодавства, ми знову закликаємо НДУ припинити безглузді дії, які заважають нормальному розвитку депозитарної системи в Україні.

Рішення суду можна подивитися тут (2,95 Мб)

Дивись також "ВДЦП прагне прозорого присвоєння кодів ISIN"